четверг, 4 декабря 2014 г.
Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час
Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним. Третій рік я працюю над проблемною темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час». І це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості. Тому метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей гімназистів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості. Учитель - творець гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми. Урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього? Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає: - систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань; - урахування вікових особливостей учнів; - залучення до роботи на уроці всіх учнів; - відштовхування в постановці творчих проблем від тексту; - використання різних засобів, підходів до учня; - проблемний підхід до вивчення творів. Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Урок літератури є співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності. До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі: - створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження); - збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями; - забезпечення привабливого творчого характеру діяльності; - чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання; - спонукання до генерування оригінальних ідей; - залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об'єднання; - повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати; - надання права самостійно приймати рішення; - практична спрямованість навчання; - моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне користання рольових ігор, спільне розв'язання проблем тощо. Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх». Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання. Творчість як процес має певні етапи: 1) Підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз; 2) Процес вирішення проблеми; 3) Період творчого процесу - інсайт (осяяння) - результат активності підсвідомих сил. Узагальнюючі етапи творчої діяльності: - вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми; - формулювання гіпотези; - доведення гіпотези. Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках використовуємо створений нами дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей. Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій: - технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень - суб'єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння); - технологія навчального дослідження; - проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук); - технологія «мозкового штурму»; - технологія виконання евристичних завдань; - технологія розв'язування дослідницьких проблем. Творча діяльність, як правило, «починається із проблеми або запитання, із подиву, здивування, із суперечності». Усвідомлення суперечностей викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема. Тому одним із найбільш частіше використовуваних мною підходів, для створення творчого завдання, є створення парадоксальної ситуації. Парадоксальність ситуації формується шляхом спеціального провокування, яке викликають суперечності. Така властивість творчого завдання отримала назву «латентність». (Під латентністю розуміють: суперечності між змістом завдання та наявним в учня досвідом вирішення, наявними знаннями; багатоплановість вирішення). На уроках літератури такі суперечності можуть виникнути між первісним суб'єктивним враженням і об'єктивним змістом твору; суперечності, що притаманні самому конфліктові твору; в оцінюванні твору різними письменниками, критиками тощо. У такий спосіб проблемне викладання включає такі фрагменти діяльності лемне викладання включає такі фрагменти діяльності учнів і вчителя, як організація проблемної ситуації і формування проблем, індивідуальне або групове рішення проблем учнями, перевірка отриманих рішень, а також систематизація, закріплення і застосування знову придбаних знань у теоретичній і практичній діяльності. В умовах функціонування такої системи різні види навчальної діяльності реалізуються на уроках відповідних типів, які дають учням змогу брати активну участь у навчальному процесі, виробляти вміння самостійно набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях. Нестандартний урок заставляє учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності. У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому, на своїх уроках, я постійно підтримую творчість. Так на уроках у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, літературні екскурсії, уроки - КВК, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературних задач за змістом твору, оформлення книжечки чи газети із власними віршами або творами, що вивчаються, інсценізації). На уроках узагальнення проводимо парад літературних героїв. Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження. Декілька прикладів з досвіду. ј Особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти вчинки героя панує на уроках-подорожах до країни ліліпутів (6 кл.), на острів скарбів (6 кл.). Цікавим, дієвим та результативним буде й урок-подорож на острів Відчаю (Д. Дефо «Робінзон Крузо»), на якому діти об'єднуються в групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан», «екскурсовод», «художник», «літописець», «кравець», «кухар», що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно зорієнтовані завдання. В 6 класі продовжую використання ігрових технологій, доповнивши навчання творчими завданнями проблемного характеру, наприклад: «Що є головним секретом розвитку людства?» (під час вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо»). Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно - дослідницьких груп, уроками - конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв'язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок - захист власних проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження. Уроки-диспути як активізація мислення учнів, виховання культури спілкування. Головна мета уроку-диспуту - розв'язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам'ятку для учасника диспуту. Пам'ятка учасника диспуту. 1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати. 2. Говори, що думаєш, думай, що говори ш, думай, що говориш.
3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.
4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.
5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.
6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.
7. Пам'ятай, що наш диспут - літературний, намагайся осягнути позицію автора.
Педагогічна майстерність як умова ефективності роботи з розвитку здібностей учнів.
Процес розвитку креативної особистості учня неможливий без активного, нестандартного мислячого педагога з розвиненим творчим потенціалом. Природна енергія учня, як правило, вимагає виходу, тому одне з завдань педагогів - організувати творчу діяльність, яка буде сприяти розвитку творчого потенціалу учня. Головною умовою вирішення цього завдання є реалізація педагогом власного творчого потенціалу, прояв творчої активності, тобто демонстрація зразка.
Розвиток творчих якостей учнів тісно пов'язане з зростанням і розвитком творчих можливостей самого майстра. Саме учні з високим інтелектом і творчими здібностями найбільше потребують «своєму» педагога.
Майстер виробничого навчання:
1. забезпечує повне та якісне виконання навчальної програми виробничого навчання навчальної групи та виробничої практики;
2. здійснює тематичне та виробниче планування;
3. готує, планує, проводить заняття в навчальних майстернях, лабораторіях.
Діяльність майстра виробничого навчання спрямована на розробку гнучких індивідуалізованих програм, створення теплої, емоційно-безпечної атмосфери в навчальній групі, виявлення поваги до індивідуальності учня, заохочення творчості та роботи уяви, стимулювання розумових процесів.
Рівень педагогічної компетентності майстра виробничого навчання значною мірою визначає якість підготовки учнів, майбутніх робітників сучасного виробництва: мобільних, конкурентоспроможних, готових до ефективної роботи.
Важливим напрямком в роботі майстрів виробничого навчання є створення умов для саморозвитку та самореалізації учнів, розкриття їх творчого потенціалу, що забезпечує здатність приймати нестандартні рішення, успішне просування в професійному та іншій сфері діяльності.
Майстри виробничого навчання активно беруть участь у різних конкурсах, семінарах, конференціях,...
· вимогливість;
· незалежність;
· енергійність;
· практичність;
· принциповість;
· комунікабельність;
· інтелігентність;
· конкурентоспроможність.
Не менш важливе значення відіграє висока ступінь творчої співпраці викладача і майстра виробничого навчання при проведенні тижня за фахом.
Метою цього заходу є сприяння професійному становленню особистості учнів,...
На уроках виробничого навчання має бути взаємне творчість майстра і учнів, а це насамперед сприяє виникненню між ними довіри, зацікавленості учня і його віри в успіх.
Для розвитку технічної творчості учнів у системі профтехосвіти необхідно:
1. Урізноманітнити форми і методи теоретичного та виробничого навчання.
2. Створити матеріально-технічну базу відповідає сучасним вимогам.
3. Активізувати пізнавальну активність учнів.
4. Формувати професійні вміння та навички учнів у період навчання та в позаурочний час.
Через навчання професій до розвитку творчих якостей учнів.
Пробудження інтересу до професії під впливом виробничого навчання становлять одну з найважливіших передумов розвитку творчого потенціалу учнів, їх професійної спрямованості.
Професійне навчання готує фахівця до праці в заздалегідь обраній ним сфері діяльності і тому в першу чергу повинно відповідати її специфіці. Головне у професійній освіті не обсяг засвоюваної інформації, а вміння творчо її використовувати, знаходити, засвоювати і застосовувати в практичній діяльності. Недарма кажуть: «Творчість доступне будь-якій людині, яким би справою він не займався» (Л. Графова).
На уроках виробничого навчання за спеціальністю «Технологія виробництва швейних виробів» я застосовую ігрові, комп'ютерні технології, які дозволяють формувати творчу активність учнів, вміння працювати в групах, сприяють розвитку технологічного мислення. Найбільш ефективною формою проведення уроків виробничого навчання за спеціальністю «Технологія виробництва швейних виробів» є застосування ігрових технологій.
Для досягнення найкращого результату використовується технологія ділової гри, під час якої учні не тільки сприймають новий матеріал, але і успішно закріплюють отримані знання. Включення гри у виробниче навчання створює об'єктивні передумови для концентрації уваги, стимулювання пізнавальної активності, вдосконалення творчих здібностей. Правильно організована гра забезпечує переважання проблемних методів, оскільки робить можливим більш повний облік індивідуальних особливостей учнів, підвищує керованість навчального процесу. Для наближення діяльності учнів до реальних виробничих умов я використовую дидактичні ігри. Наприклад, на уроках виробничого навчання за спеціальністю «Технологія швейного виробництва» за темою «Пошиття спідниці» гра є ілюстрацією діяльності робочих і спеціалістів. Між учнями групи розподіляються ролі технолога, майстра цеху, інженера по ТБ, швачок. У ролі начальника цеху виступає майстер виробничого навчання, який знайомить учнів з функціональними обов'язками посадових осіб, розподіляє ролі, ставить завдання. В кінці уроку демонструються кращі роботи, вказуються типові помилки, шляхи усунення, виставляються оцінки.
Робота з опорними конспектами дозволяє розвивати пам'ять, логічне і просторове мислення, формувати стан «можу», «вмію», почуття відповідальності не тільки за себе, але і за своїх товаришів. Формується відчуття власної значущості, підвищується рівень самооцінки, у результаті розвиваються особистісні та професійні якості.
З метою формування творчого ставлення до праці на уроках виробничого навчання за спеціальністю «Водій автомобіля категорії «В» майстра виробничого навчання застосовує проблемно-розвивальні технології, які підвищують рівень зацікавленості учнів у професійній діяльності. Використання проблемно-виробничих завдань сприяє прогнозуванню виробничих ситуацій, відпрацювання вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. При проведенні уроків виробничого навчання велика увага приділяється експлуатаційних і технологічних регулювань, технічного обслуговування, правил технічної експлуатації, налагодження машин та підготовки їх до роботи.
Основним завданням у виробничому навчанні водіїв є прищеплення їм практичних навичок з водіння і технічного обслуговування транспортних засобів, без яких неможливо забезпечити ефективне та безаварійне використання їх за призначенням. Від знань правил дорожнього руху, професійної підготовки, досвіду і майстерності залежить безпека на дорогах.
З метою підвищення активізації роботи з обдарованими учнями створені індивідуальні програми з водіння тракторів і автомобілів.
Використання проблемного методу на уроках виробничого навчання сприяє формуванню навичок самостійної навчальної діяльності, підвищує інтерес і мотивацію до навчання, розвиває творчі здібності, що в підсумку призводить до глибокому і міцному засвоєнню вивченого матеріалу.
В цілях наближення діяльності учнів до реальних виробничих умов майстра виробничого навчання організовують проведення виробничого навчання таким чином, щоб учні самостійно виконали повний виробничий цикл робіт.
Сучасні уроки виробничого навчання відрізняються від традиційних змістом, організаційно-методичної стороною, застосуванням ТЗН, активних методів навчання, рівнем активізації пізнавальної діяльності, темпом проходження матеріалу, високим рівнем мотивації навчальної діяльності. Головне, що має відрізняти урок в умовах реформи від традиційності, - це його високий кінцевий результат, тобто засвоєння безпосередньо на уроці основного змісту, формування професійних умінь і навичок, успішне вирішення завдань виховання і загального розвитку учнів. Велике практичне значення має виховання у процесі виробничого навчання конкретно професійних важливих якостей, необхідних майбутнім молодим робітникам.