Продуктивні технології у виробничому навчанні.

На сьогоднішній день завдання формування готовності учнів до розвитку творчих здібностей є актуальною для викладачів і майстрів виробничого навчання і усвідомлюється значущим компонентом їх професійної компетентності. Пріоритетним напрямком роботи викладачів та майстрів виробничого навчання є створення умов для саморозвитку та самореалізації учнів, розкриття їх творчого потенціалу, що забезпечує здатність приймати нестандартні рішення, творчу діяльність, успішне просування в професійному та іншій сфері діяльності.

Організація виробничого навчання базується на основних принципах навчання:

· навчання на рівні вимог передової техніки виробництва;

· навчання на основі продуктивної праці;

· наочність навчання;

· систематичність і послідовність в навчанні;

· доступність і посильность навчання, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

· міцність засвоєння знань і навичок.

В умовах ринкової економіки сільському господарству необхідні фахівці, мобільно реагують на освоєння нових технологій, швидко адаптуються в умовах виробництва, які здатні проявляти ініціативу. У зв'язку з цим зростає значення використання у виробничому навчанні форм і методів діяльності учнів, які дозволяють формувати творче, професійне мислення, можливість самостійного застосування знань. Перед кожним заняттям виробничого навчання передбачається об'ємна підготовча робота, це пояснюється набуттям досвіду в роботі з учнями, аналізом викладацької діяльності.

Особистісно орієнтоване навчання покликане забезпечити необхідні умови для розвитку індивідуальних здібностей учня.

Особистісно орієнтоване навчання передбачає використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкривати суб'єктний досвід учнів.

При цьому перед майстром постають нові завдання:

· створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі групи;

· стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;

· використання в ході уроку дидактичного матеріалу, що дозволяє учневі вибирати найбільш значущі для нього вид і форму навчального змісту;

· оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом (правильно-неправильно), а й за процесом його досягнення;

· заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб вирішення завдання, аналізувати способи роботи інших учнів у ході навчання, вибирати та освоювати найбільш раціональні;

· створення педагогічних ситуацій спілкування на заняттях виробничого навчання, що дозволяють кожному учню виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня.

У технологіях, заснованих на колективному способі навчання, навчання здійснюється шляхом спілкування в динамічних або статичних парах, динамічних чи варіаційних групах, коли кожен вчить кожного, особлива увага звертається на варіанти організації робочих місць учнів та використані при цьому засоби навчання. Переваги такої технології полягають у наступному:

· Розвиваються навички думки, що здатна, включається робота пам'яті;

· Актуалізуються отримані досвід і знання;

· Кожен учень має можливість працювати в індивідуальному темпі;

· Підвищується відповідальність за результат колективної роботи;

· Удосконалюються навички логічного мислення, послідовного викладу матеріалу.

Ігрова форма занять створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів.

При плануванні гри дидактична мета перетворюється в ігрову завдання, виробниче навчання підпорядковується правилам гри, навчальний матеріал використовується як засіб для гри.

Більшості ігор властиві чотири головні риси:

· Вільна розвиваюча діяльність;

· Творчий, дуже активний характер цієї діяльності;

· Емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція;

· Наявність прямих або непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.

Значення гри неможливо вичерпати й оцінити. Гра, будучи розвагою, відпочинком, здатна перерости в навчання, у творчість, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

Метод проектів - це метод навчання, який дозволяє будувати навчальний процес, виходячи з інтересів учнів, що дає можливість учню виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей метод органічно поєднується з методом навчання у співпраці, проблемним і дослідницьким методом навчання.

Інформаційні технології є засобом активізації пізнавальної діяльності і творчого потенціалу учнів.

Різноманітний ілюстративний матеріал, мультимедійні та інтерактивні моделі піднімають процес виробничого навчання на якісно новий рівень. Не можна скидати з рахунків і психологічний фактор: сучасному учневі набагато цікавіше сприймати інформацію саме в такій формі, ніж за допомогою застарілих схем і таблиць. При використанні комп'ютера на уроці інформація є не статичною неозвученою картинкою, а динамічними відео - і звукорядом, що значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу.

Технологія навчання у співробітництві значною мірою може бути реалізована при груповій роботі з використанням комп'ютера та інших технічних засобів. Навчальні програми і комп'ютерні моделі, віртуальні лабораторні роботи, створення мультимедійних презентацій як не можна краще підходять для спільної роботи пар чи груп учнів. При цьому учасники роботи можуть виконувати як однотипні завдання, взаємно контролюючи або замінюючи один одного, так і окремі етапи загальної роботи.

При виконанні завдань у парах або групах не потрібно однакового рівня володіння технічними засобами, у процесі спільної роботи відбувається і вдосконалення практичних навичок більш «слабких» в цьому відношенні учнів.

Всі члени робочої групи зацікавлені в загальному результаті, тому неминуче і взаємонавчання не тільки з предмету проекту, але і з питань ефективного використання обчислювальної техніки та відповідних інформаційних технологій.

Робота над проектом спонукає учня до глибокого вивчення будь-якої теми курсу і освоєння нових програм і програмних продуктів, використанню новітніх інформаційних і комунікаційних технологій. Безсумнівно, що тут вирішуються багато завдань особистісно-орієнтованого навчання.

Технологія розвивального навчання забезпечує крім знань, умінь і навичок, способи самостійного опанування знань на уроках виробничого навчання. Тільки тоді ці знання допомагають розвитку здібностей у процесі здійснення самостійної пізнавальної діяльності, а також забезпечення емоційно-ціннісного ставлення до змісту і процесу освіти, формування гуманістичної спрямованості особистості.

Такий підхід культивує творче ставлення до діяльності, формує загальнонавчальні вміння, сприяє оволодіння засобами і способами мислення, розвиває уяву, увагу, пам'ять, волю, формує культуру спілкування.

Застосування розвиваючого навчання спрямовано на підготовку учнів до самоосвіти, самовизначення, саморозвитку.